м. Хмельницький вул. Кам'янецька 76

м. Хмельницький вул. Кам'янецька 76

mobile phone096-660-95-69 office phone 0382-65-40-65

mobile phone‎‎097-919-78-55

  • МРТ
  • Діагностика інсульту

Діагностика інсульту

Діагностика інсульту Хмельницький


МРТ головного мозку

1250 грн.

МРТ ангіографія судин голови

1000 грн.

КТ головного мозку 700 грн.
КТ ангіографія судин голови з контрастом 1900 грн.

ВСІ ЦІНИ

Своєчасна і правильна діагностика інсульту дозволяє ефективно боротися з можливими наслідками і ускладненнями, а також знижує ризик повторних гострих порушень мозкового кровообігу, що, на жаль, не рідкість.

Коректна діагностика інсульту головного мозку дозволяє швидко визначити справжню причину нездужання. Багато проявів нездужання, можливі при інсульті, можуть свідчити про пухлини головного мозку, транзитних ішемічних атаках, передозуванні наркотичних засобів. Щоб виключити всі побічні причини, важливо правильно встановити діагноз.

Сучасній апаратурі під силу діагностика ішемічного інсульту. Існують також методи, які швидко визначають настання геморагічної поразки судин головного мозку. Важливо зуміти правильно і швидко визначити, про який інсульт йде мова. Від правильної діагностики інсульту головного мозку залежить оперативність вибору потрібної схеми лікування, що украй важливо при такому серйозному захворюванні.

Інформативними методами діагностики є магнітно-резонансна томографія (МРТ) і комп'ютерна томографія (КТ). Кожен з них допоможе визначити вогнища поширення інсульту і дати чітку характеристику поразки.

Діагностика інсультів за допомогою МРТ і КТ

Діагностика, проведена на апаратах КТ і МРТ при інсульті, дозволяє розмежувати ішемічні, геморагічні і субарахноїдальні поразки. Залежно від причин, що передують порушенню мозкового кровообігу, розрізняють:

  • Ішемічний інсульт (пошкодження тканини мозку).

При відсутності повноцінного насичення тканин мозку киснем настає гіпоксія того чи іншого відділу. Мозкова тканина розм'якшується, що веде до інфаркту мозку. 

При ішемічному типі інсульту застосування МРТ в 80 - 90% випадків точно визначає ділянки гіперінтенсивності вже через 4-6 годин від моменту початку мозкової катастрофи. У наступні години, до двох діб область гіперінтенсивності розширюється ще бльше. При МР-ангіографії вже в перші години на томограмах видно ознаки знекровлення навколо ішемічної зони, що підтверджує факт інсульту.

На відміну від МРТ, при КТ ознаки інфаркту у вигляді зон зниженої щільності визначаються в половині випадків тільки через 12 годин від початку розвитку ішемічного інсульту. Причому вогнища в стволі головного мозку і лакунарні інфаркти визначаються тільки за допомогою КТ з введенням контрастуючих препаратів.

Таким чином, МРТ є метод, який більш ефективний на ранніх стадіях діагностики лакунарного інфаркту, ніж КТ.

  • Геморагічний інсульт (нетравматичний внутрішньомозковий крововилив).

При гостро виниклому нетравматичному ураженні мозку лікарем повинно бути швидко і послідовно вирішено, ставитися дане порушення до інсульту і якщо так, то до якого виду інсульту. Знайти правильну відповідь і поставити правильний діагноз допоможе КТ дослідження.

Вже опісля шість, максимум десять годин з моменту геморагічного інсульту на КТ візуалізується вогнище підвищеної щільності, де і знаходиться крововилив. А менш ніж через півдоби після геморагічного інсульту, що стався, навколо великих вогнищ крововиливів може розпізнати ознаки набряку, які видно, як овал зниженої щільності.

Дані МРТ в перші години після геморагічного інсульту не дозволяють виявити його, так як МРТ не уловлює сигнали від крові так добре, як від білої речовини. На більш пізніх термінах магнітно-резонансна томографія при геморагічному інфаркті виявляє розташування вогнища і обсяг судинних аномалій, що дозволяє відмовитися від класичної ангіографії з використанням контрастних речовин.

Дані КТ і МРТ в поєднанні з показниками ступеня тяжкості стану хворих, є факторами, що визначають необхідність хірургічних втручань після геморагічного інсульту.

  • Субарахноїдальний крововилив (гостре порушення мозкового кровообігу).

Субарахноїдальний крововилив в осередку ураження діагностуються за допомогою комп'ютерної і магнітно-резонансної томографії, особливо КТ з контрастним посиленням і МР-ангіографією, у 95% пацієнтів впродовж найближчої половини доби. Такі дослідження дозволяють встановити місцерозташування і об'єм крововиливу, а також проникнення крові в речовину головного мозку.

У пізні терміни МРТ інформативніше, ніж КТ. Повторні дослідження на МРТ дозволяють судити про динаміку звуження судин, ускладнень, а також про терміни формування ішемічних вогнищ і їх обсязі. Результати МРТ є одним з двох визначальних орієнтирів для вирішення питання про можливе оперативне (хірургічне) лікування субарахноїдальних крововиливів, обумовлених розривом артеріальних аневризм і артеріовенозних мальформацій. Другим орієнтиром є тяжкість стану хворого.

  • Гостре порушення мозкового кровообігу, яке ви навіть не помітите (мікроінсульт).

Мікроінсульт, що володіє менш вираженою симптоматикою, так само небезпечний для життя людини, як і лакунарний. По суті, це той же інсульт, але торкнулася менш значні судини в осередку і протік без видимих пацієнту наслідків. Мікроінсульт - тривожний дзвінок до того, що судинна система в майбутньому може дати такий збій, який вже не пройде непоміченим.

Єдиними ознаками того, що сталося мікроінсульту бувають асиметрія обличчя, порушення зору. Людина може раптово почати незв'язно говорити, заїкатися, не реагувати на питання оточуючих.

МРТ є єдиним дієвим діагностичним інструментом в пошуку мікроінсультів. Воно здатне показати точкові крововиливи в мозок. Одночасно проводиться обстеження серцево-судинної системи, так як патологія цих органів є причиною мікроінсульту.

Окрім діагностики типу інсульту, класичні методи КТ і МРТ дають можливість відрізнити гостре порушення кровообігу головного мозку (інсульт) від пухлин, абсцесів головного мозку, посттравматичних епідуральних і субдуральних гематом.